Жила-була дівчинка. Одного разу вона знайшла доброту

Біля широкої дірки в паркані я побачив справжнісіньку черепаху!

У старому зеленому садочку, знайшла собі прихисток маленька Мишка. Вона зробила собі затишне кубельце за купою гілок, біля розлогої яблуні. Вдень Мишка була зайнята хатніми справами, а щовечора вибігала зі своєї затишної домівки й поспішала до хатинки, аби послухати вечірню казку, яку бабуся розповідала своїй онучці. Казки Мишка дуже любила. Нічого в світі вона не любила більше, ніж казки! Хіба, що зернята.

Та ось, одного разу, трапилася така історія.

Кошенятко Вусик прокинулось посеред ночі.

За вікном вирувала негода – йшов сильний дощ. Гримів грім, та спалахувала блискавка. Було дуже страшно!

Це був незвичайний вечір...

На небі зійшла перша зірка, і було чутно спів колядників, які ходили від хати до хати, прославляючи народження Ісуса Христа!

Жили собі два товариша: кухар і кіт.

Дорогами одного великого і красивого міста щодня їздило маленьке  жовте таксі.  Була ця машинка напрочуд швидка і працьовита.

Жив у лісі їжачок. Невеличкий на зріст, нестрашний зовні. Але була у їжачка...

Одного разу, на осяяну ранковим промінням Землю, спустився маленький Янгол. Він зістрибнув із золотавої хмаринки і потупцяв босими ніжками по росяній траві.

Дуже далеко, в таємничій країні казок, живуть феї. Їх імена пов’язані з роботою, яку вони виконують. Наприклад, фею, що смішить людей, кличуть фея сміху, а фею, що навіює сум – феєю суму. У країні казок фей дуже багато і про кожну з них можна розповісти цікаву історію. Але я розповім тільки про чотирьох із них.