29.11.2017 Котик
авт: Федів Роман, 10 років, м. Львів
Мама бульбу відварила,
Товкачем її побила,
Сину котика зліпила,
На тарілку положила,
Сметанкою прикрасила.
А Роман вже чатував,
Котика він виглядав.
Проте котик це не знав,
І в тарілці тихо спав.
Хлопець сильно зголоднів,
Бо нічого ще не їв.
Котик став і потягнувся,
Від сметанки облизнувся.
Роман лиш хотів вкусити,
Аж тут котик став просити:
«Із картоплі я пухкенький,
Але дуже я маленький,
Ти не їж мене, прошу,
Мама дасть тобі борщу!
03.11.2017 Дощик
авт: Федів Роман, 10 років, м. Львів
Якось восени дощик накрапав,
Рясно нашу землю ніжно омивав.
Хмари розтягнулись в небі голубім,
Сонечко сховали в білій пелені.
Дощ гуляв по полю, по лісах, степах,
Аж забрів в гайочок, де грибочок спав.
Ніжно усміхнувся до грибочка дощ,
Вимив його шапку і сховався в кущ.
Гриб напився соку і набрався сил,
Раптом озирнувся, а він не - один.
Раз, два, три, чотири… друзів - цілий гай,
Весело тепер їм, це ж бо справжній рай.
14.06.2017 Будь природі другом
авт: Денис Серга 10 років. Місто Київ.
Будь природі другом,
Пожалій природу,
Не зривай пролісок,
Це йому негода.
Люди в світі різні,
Є великі і малі,
Одні природу люблять,
Інші, уже ні.
Пожалій природу,
Пожалій красу,
Пожалій ромашку,
Пожалій росу.
Будь природі другом,
Подружись з природой,
Не вбивай тварину,
Це їй теж негода,
Подружись й допоможи природі.
Бо природа це прекрасна нагорода.
24.05.2017 Контрольна
авт: Федів Роман 10 років м.Львів
Вчителі контрольну складали,
Купу завдань туди накидали,
Щоб учні голови свої ламали,
І контрольну не написали.
Всі кричали, вищали, зітхали,
Але її так і не написали.
Сумні й невеселі вертались додому,
А мамі сказали, що все є чудово.
Відкрили щоденник і взяли коректор,
Замазали двійку завзято, швиденько.
І раптом згадали,
Що завтра в нас збори і мамі іти.
Потрібно швиденько із дому втекти,
Узяти припаси, планшет і книжки,
До друга найкращого свого іти.
Та щоб оминули напасті усі,
16.01.2017 Моя Україна
авт: Коваль Юлія, учениця 2 класу. 8 років
Там де Батьківщина моя – там і я.
Це рідний край мій.
Жила я тут і житиму,
Тому, що я – це Україна моя!
Вам вірш цей дарую
Хоч на завтра, хоч на вік.
Але сердце знає,
Що я і Україна – на вік!
04.03.2015 ЛИБІДЬ
авт: Владислав Григоренко 14 років (Київ)
Біля мого дому Либідь протікає.
Засипали сміттям, і кінця немає.
А я дуже хочу, щоб шуміла річка.
Щоб жили там квіти і росла травичка.
27.02.2015 УЖЕ КРИЛА ЗАМІСТЬ РУК
авт: Владислав Григоренко 14 років (Київ)
В мене мрія є одна - книжку написати.
Про зірки, про місяць, Сонце – все я хочу знати.
Може лікар, астронавт був мій предок давній,
Полечу швидким я птахом дізнаватись правди.
А поки я ще росту, буду розвиватись.
Вчить історію всього. Науки дізнаватись.