29.11.2017 Котик
Федів Роман, 10 років, м. Львів
Мама бульбу відварила,
Товкачем її побила,
Сину котика зліпила,
На тарілку положила,
Сметанкою прикрасила.
А Роман вже чатував,
Котика він виглядав.
Проте котик це не знав,
І в тарілці тихо спав.
Хлопець сильно зголоднів,
Бо нічого ще не їв.
Котик став і потягнувся,
Від сметанки облизнувся.
Роман лиш хотів вкусити,
Аж тут котик став просити:
«Із картоплі я пухкенький,
Але дуже я маленький,
Ти не їж мене, прошу,
Мама дасть тобі борщу!