Жили собі два товариша: кухар і кіт. Кожного ранку вони разом йшли до ресторану на роботу. Кухар, звісно, працював у ресторані кухарем, а кіт – котом. Вони завжди були поруч один з одним, кіт в усьому допомагав кухареві, а кухар завжди пригощав кота ласими шматочками їжі. Кухар часто розмовляв зі своїм котом: розповідав історії, обговорював важливі події, іноді навіть радився. Звісно, кіт не міг нічого відповісти кухареві, що трошки заважало справжній бесіді, але завжди уважно слухав і, здається, розумів кожне слово. 

Ресторан був невеличкий, але дуже затишний. Люди любили заходити до нього, тому клієнтів було чимало. Кухар любив куховарити, і робив це дуже добре, а кіт любив смачно попоїсти і теж дуже добре з цим вправлявся.

Якось до ресторану зайшов високий і худорлявий чоловік. Він сів за столик у кутку і розкрив меню. Коли до нього наблизилась офіціантка, він суворо подивився на неї важким поглядом і дівчина швиденько відійшла від нього. Вона зайшла до кухні і розповіла про неприємного чолов‘ягу кухареві.

–Так-так, –  сказав кухар. – Це непростий клієнт. Я приготую для нього особливу страву. Може тоді його настрій трошки поліпшиться.

Сказавши це, він почав готувати і пропрацював цілу годину. Худорлявий чоловік весь цей час прискіпливо роздивлявся меню і нічого не замовляв.

Коли страва була готова, дівчина запропонувала її суворому гостю. Погляд гостя одразу став допитливим і уважним. Він повільно хитнув головою і відклав меню. 

За хвилину перед ним з‘явився доволі великий горщик накритий рушничком. Гість довго його роздивлявся, потім зняв рушничок і вдихнув носом незвичний аромат. На його обличчі з‘явився подив. Гість схопив ложку і зачерпнув трішки духмяної страви.

Тим часом на кухні кухар спокійно дивився у вікно і, про щось міркуючи, тихенько наспівував  веселу  мелодію з улюбленої оперети. Відволікла його від думок щаслива офіціантка, що забігла до кухні.

– Йому сподобалося! – голосно прошепотіла вона. – А хто він такий?

– Це прийшов Привілей, – спокійно відповів кухар.

– Привілей? – здивувалася дівчина. – А хто це?

– Це чудернацька і гонориста істота, – відповів кухар. Вона з‘являється тоді, коли людина заслуговує на щось більше, ніж має в житті. Привілей перевіряє, чи дійсно ця людина варта винагороди.

– Тож думаю, що вона залишилася задоволеною Вами, – сказала офіціантка і вибігла з кухні.

 Стіл, за яким сидів дивний гість, спорожнів, Привілей зник і тільки маленька записка, що лежала в центрі столу, нагадувала про те, що він взагалі тут був.

Кухар покликав свого товариша – кота і почав вголос читати записку.

“Кухарю! Ти дійсно заслуговуєш на подарунок! На маленький привілей! І тому очікуй його одразу, як прочитаєш ці слова!”

Кухар завмер в очікуванні.

– От цікаво, який же ж привілей можна отримати від цього неприємного типа? – запитав у кухаря кіт.

– Ось який! – радісно посміхнувся кухар і схопив кота на руки. – Ти тепер розмовляєш, і я зможу з тобою спілкуватися!

– Мені стільки всього потрібно тобі сказати!  –  зрадів кіт. – Я, до речі, завжди хотів тебе запитати: ти не міг би вранці давати мені трохи більше сметани?